Берлинский дневник княжны Марии Васильчиковой.

Берлинский дневник княжны Марии Васильчиковой. Недавно стал счастливым обладателем редчайшего российского издания этой удивительной книги. Жизнь российской белой иммиграции и городской богемы в охваченном пламенем союзных бомбардировок Берлине в 1940-1945 годах. В высшей степени любопытное и поразительное чтение. Кто бы мог подумать, что в разгар войны в российском православном соборе в Берлине проводятся церковные службы для русских, а берлинская аристократическая богема стремятся вести светскую жизнь под грохотом падающих британских бомб, и больше озабочена приобретением очередной новой шляпки и потерей шуб и драгоценностей, чем уничтожением целых кварталов и поражениями на фронтах (но иногда, впрочем, жаря яичницу на перевернутом утюге). Многие моменты описанные в дневнике не могут не вызывать удивления, например, французский офицер русского происхождения князь Вяземский, который в немецком плену намеревался сделать себе пластическую операцию по изменению торчащих ушей, либо же изобилие гражданского автотранспорта в столице, в то время как на фронте танкисты отчаянно нуждались в горючем. И подобные примеры можно продолжать и продолжать. Однако на этом фоне наглядно показана и атмосфера жизни огромного города в условиях непрекращающихся союзных налетов. Видна эффективность деятельности многих нацистских организаций, прежде всего молодежных. Например, после бомбардировок "любой прохожий мог получить вкусный суп, настоящий крепкий кофе и сигареты, тогда как в магазинах ничего этого не достать" (с).

Убежденная антинацистка, княжна Мисси оказалась знакома со многими знаковыми персонажами как истории Третьего Рейха, так и антинацистского сопротивления. Среди ее знакомых были военные герои Третьего Рейха - танкист граф Клеменс фон Кагенек и ночной летчик истребитель Генрих Зайн-Витгенштейн. Приходилось ей иметь дело и с эсэсовцами - на страницах дневника упоминаются Карл-Фридрих фон Пюклер-Бургхауз, Франц Шталекер и Франц Зикс.

К некоторым моментам о которых говорится в книге, впрочем, следует отнестись настороженно. Так, случаи отзыва с фронта служивших в Вермахте представителей княжеских и королевских фамилий объясняется тем, что нацисты якобы не желали, чтобы своими потенциальными подвигами эти люди не снискали популярность в народе. На самом же деле, в Вермахте и всех его составляющих хватало особ с "голубой кровью", а имевшие место случаи отзыва их с фронта объяснялись либо протекцией влиятельных родственников, либо правилом "последнего продолжателя рода".

В общем и целом, эту книгу следует отнести к обязательному чтению для любого человека интересующегося историей.

Военно-историческая краеведческая конференция!

Друзья, сообщаю вам о проведении на Бродщине научной конференции, конференции, в которой следует принять участие. Как говорится, сам поучаствую и вам рекомендую.

«Брідщина – край на межі Галичини й Волині»

Бродівський історико-краєзнавчий музей запрошує взяти участь у VII-ій науково-краєзнавчій конференції «Брідщина – край на межі Галичини й Волині», присвяченій 70-тій річниці створення української дивізії «Галичина», яка відбудеться у квітні 2013 року.

В 2013 р. виповнюється 70 років з часу створення української дивізії «Галичина». Це військове формування у липні 1944 р. взяло участь у відомій битві під Бродами. Цим подіям приурочена VII-а науково-краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині».

Конференція покликана представити нові наукові дослідження з історії української дивізії «Галичина», військових дій, в яких вона брала участь, подальшої долі вояків у післявоєнний період. Передбачається також розглянути питання історії, міст і сіл Брідщини, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя.

Пропонується наступна тематика досліджень:
I. Українська дивізія «Галичина»:
а) передумови та причини створення і формування дивізії;
б) вишкіл;
в) бій під Бродами 1944 р.;
г) бойові дії (осінь 1944-весна 1945 р.);
ґ) І-ша Українська дивізія УНА;
д) полон;
е) персоналії;
є) діяльність Братств колишніх дивізійників у різних країнах світу;
ж) вшанування пам’яті (меморіали, пам’ятники, музеї, рухомі пам’ятки тощо).
II. Національно-визвольні змагання на теренах краю. Воєнна історія.
III. Краєзнавчі дослідження:
а) суспільно-політичне та економічне життя;
б) видатні постаті краю;
в) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);
г) географія та природа краю.
IV. Музейна справа.
V. Джерелознавство, історіографія.

Для участі у конференції необхідно до 1 січня 2013 року надіслати заявку і текст доповіді.


Вимоги до матеріалів
- Обсяг роботи 6-8 сторінок тексту, набраного в редакторі Word 1997 – 2007. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
- Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
- Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (300 dpi) з підписом до них.
- Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді (дискета 3.5, CD-, DVD-диск). Можна надсилати на електронну адресу музею: bikm@ukr.net
- Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста, телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада тощо).
- Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
- Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.


За довідками звертатись:
Бродівський історико-краєзнавчий музей,
майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600
тел. +38 (03266) 4-21-13,
E-mail: bikm@ukr.net
Skype: museum_brody